27 січня 2012 року
27 січня у прес-центрі інформаційного агентства «Риа Новости» відбулася прес-конференція на тему "Доступ до інформації чи чиновницька профанація?". Участь
у прес-конференції взяла низка громадських експертів, які презентували результати
власних моніторингів та досліджень щодо виконання посадовцями норм Закону
України «Про доступ до публічної інформації» у 2011 році.
Директор Інституту Медіа Права Тарас
Шевченко під час прес-конференції зазначив: «Протягом останніх місяців
з’явилися негативні приклади судових рішень, у яких судді відстоюють інтереси
влади і нехтують Законом «Про доступ до публічної інформації». Судді широко
застосовують законодавство про захист особистого життя і при цьому ігнорують
прямі норми щодо відкритості інформації про високопосадовців та про
розпорядження бюджетними коштами. Такі приклади незбалансованого тлумачення
законодавства можна побачити не лише у постановах місцевих судів (наприклад,
справа журналіста Сергія Лещенка проти Вишгородської райдержадміністрації), а й
у рішенні Конституційного Суду України (справа щодо офіційного тлумачення
положень частин 1, 2 статті 32, частин 2, 3 статті 34 Конституції України;
рішення від 20 січня 2012 року)».
За даними Українського незалежного центру політичних досліджень, Закон
про доступ до інформації виконується центральними органами виконавчої влади
тільки на 50%. «Громадяни переважно можуть отримати інформацію через
інформаційний запит, але не можуть повноцінно це зробити через офіційний сайт
органу або реєстр публічної інформації, – зазначає експерт центру Максим Лациба. – Головним
винуватцем такої ситуації є Кабмін, який досі не ухвалив усі необхідні
законодавчі акти та не проявив належної уваги імплементації закону».
Ситуацію з виконанням Закону України «Про доступ до публічної інформації» на
місцевому рівні прокоментував директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран: «За результатами
моніторингу, який здійснювався з липня 2011 року, більшість місцевих органів
державної влади та органів місцевого самоврядування формально виконали норми
Закону. Проте виконувати закон у повному обсязі їм заважає недостатнє бюджетне
і матеріально-технічне забезпечення – Кабмін та Держказначейство й досі не
вирішили питання, як організувати оплату запитувачами за копії документів, які
вони просять надати».
|