Автор пропонує встановити, що мовою державних та приватних друкованих засобів масової інформації є державна українська мова. Для видань, що обслуговують потреби національних меншин, можуть використовуватися також мови національних меншин, але якщо його наклад є понад 50 тис. примірників, половина накладу має друкуватися державною мовою. Окрім того, автор визначає, що періодичні наукові та науково-технічні видання друкуються в Україні українською мовою з обов’язковим коротким викладом змісту матеріалів англійською та російською мовами.
   Чи не вперше в законопроектах з’явилася згадка про програмне забезпечення. Пан Юрій вважає що програмне забезпечення й наповнення інформаційних систем здійснюється на основі української мови, а комп’ютери, які використовуються в роботі державних, політичних, громадських та інших органів, повинні забезпечувати можливість працювати з українськомовними текстами. Використання комп’ютерів, не забезпечених україномовними програмами, не допускається. Остання теза є найбільш суперечливою, адже існує ціла низка програм, в тому числі і вільнопоширюваних, які мають лише мову оригіналу – англійську, німецьку тощо, і зобов’язати автора ПЗ забезпечити переклад навряд чи можливо.