Міжнародна Літня школа медіа права
З 2005 року Інститут Медіа Права
щорічно організовує та проводить в Києві Міжнародну літню школу медіа
права. Міжнародна Літня школа медіа права це інтенсивний навчальний курс
для юристів який охоплює широке коло питань у галузі медіа права: свободу
висловлювання та вільний доступ до інформації, захист честі, гідності та
ділової репутації, регулювання телебачення та радіомовлення, регулювання
Інтернету тощо.
Особлива увага приділена
Міжнародним та Європейським стандартам медіа права, зокрема, вивченню положень
Європейської конвенції прав людини та судової практики Європейського суду з
прав людини. Протягом тритижневого курсу проводяться навчальні тренінги,
лекції, семінари, слухання модельних справ. Кваліфіковані експерти з України та
інших країн, судді, представники Європейського Суду з прав людини проводять
тренінги для учасників Літніх шкіл.
Метою проведення Міжнародних Літніх шкіл медіа права є:
- Підвищення
професійного рівня юристів у галузі медіа права;
- покращення рівня
правового захисту засобів масової інформації;
- налагодження
зв’язків між медіа юристами різних регіонів та різних країн;
- покращення
рівня підготовки законопроектів медіа юристами.
Протягом цих років у роботі Літніх
шкіл медіа права прийняли участь представники 10 країн: України, Молдови,
Грузії, Вірменії, Білорусі, Азербайджану, Киргизії, Казахстану, Росії та
Таджикистану. Серед учасників були студенти старших курсів, викладачі
університетів, юристи – практики та адвокати.
Загалом навчання у Літній школі
пройшли понад 120 медіа юристів.
Окрім офіційних занять були
організовані заходи для налагодження спілкування між учасниками. Для прикладу,
протягом роботи Літньої школи учасники робили презентації своїх країн.
Регіональна школа медіа права у Таджикистані
Інститут Медіа Права у партнерстві з Інститутом «Відкрите Суспільство» Фондом Сприяння – Таджикистан
у листопаді 2010 року провели у Душанбе регіональну школу для медіа юристів.
Медіа юристи,
правозахисники та студенти-старшокурсники юридичних вищих навчальних закладів
Таджикистану, Казахстану і Киргизстану протягом тижня прослухали ряд лекцій від
міжнародних експертів. Директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко був одним
із лекторів школи.
Регіональна школа медіа
права проходила у форматі розширеного навчального семінару-тренінгу, в ході якого розглядалися основні і дуже актуальні на тлі погіршення
ситуації зі свободою слова теми медіа права. Серед таких тем: дифамація; доступ
до інформації; доступ журналістів до судових засідань і висвітлення судових
процесів, свобода слова і захист приватного життя; правовий режим використання
фотографій і відеоматеріалів; правове регулювання Інтернету; телерадіомовлення
тощо.
Участь у розробці медіа законодавства:
Закон «Про доступ до публічної інформації»
Інститут Медіа Права активно
підтримував ідею вдосконалення інформаційного законодавства, зокрема Закону
«Про доступ до публічної інформації». Директор Інституту Медіа Права Тарас
Шевченко входив до авторського колективу закону «Про доступ до публічної
інформації», який було прийнято Верховною Радою 13 січня 2011 року. Директор
Інституту Медіа Права, розробляючи разом зі співавторами законопроект,
відстоював інтереси громадян та журналістів у можливості доступу до інформації.
Так згідно з вже прийнятим Законом, скорочуються терміни розгляду інформаційних
запитів до 5 робочих днів. Обов’язком надавати інформацію тепер зв’язані не
лише органи влади, але й інші організації, які використовують бюджетні кошти:
університети, науково-дослідні інститути, комунальні підприємства тощо. Таким
чином Україна наблизилась до європейських стандартів доступу до інформації.
Проект Закону «Про редакційну свободу державної та комунальної преси в
процесі роздержавлення».
Директор Інституту Медіа Права
Тарас Шевченко та юристи організації Ольга Сушко та Ігор Розкладай входили
також до авторського колективу Законопроекту «Про редакційну свободу державної
та комунальної преси в процесі роздержавлення». Законопроект було зареєстровано у Верховній
Раді України 22 грудня 2010 року Народним депутатом Андрієм Шевченком, Юрієм
Мірошниченком, Владиславом Каськівим, Русланом Князевичем та Євгенієм Сусловим.
Метою законопроекту є встановлення відносин між органами державної влади,
місцевого самоврядування та заснованими ними друкованими ЗМІ (пресою) до
ухвалення закону про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ. Законопроект
покликаний встановити рівні правила доступу до інформації державних та
недержавних ЗМІ, єдині правила звільнення головних редакторів державної та
комунальної преси за згодою трудового колективу, заборону на реєстрацію нових
друкованих ЗМІ.
Зміни до закону «Про вибори народних
депутатів України»
В 2005 році Інститут Медіа Права
ініціював та активно підтримував громадську дискусію по внесенню змін до Закону
України «Про вибори народних депутатів України». Як результат цієї роботи
відповідні зміни стосовно передвиборної агітації та розміщення агітації у
засобах масової інформації були внесені на розгляд Верховної Ради України.
Зокрема, зміни були внесені до визначення передвиборної агітації, щодо права
засобів масової інформації відмовитися від поширення політичної реклами або
передвиборної агітації, щодо обмеження відповідальності засобів масової
інформації за розміщення матеріалів отриманих від кандидатів та висвітлення
виборчого процесу в ЗМІ. Верховна Рада прийняла Закон 17 листопада 2005 року.
Закон набув чинності 8 грудня 2005 року.
У 2006-2007 роках Інститут Медіа
Права продовжив роботу над вдосконаленням законодавства про вибори У 2007 році
очолювана Директором Інституту Медіа Права Тарасом Шевченком Громадська рада зі
свободи слова та інформації спільно з Центральною виборчою комісією
організувала обговорення змін і в результаті цього окремі зміни були прийняті
Верховною Радою та підписані Президентом України. Верховна Рада зокрема
підтримала пропозицію ІМП зменшити кількість ефірного часу виділеного для
політичних партій на позачергових виборах за рахунок державного бюджету у
державних та комунальних медіа, що заощадило державному бюджету близько 12
мільйонів гривень.
Типовий редакційний статут телерадіоорганізації
Інститут Медіа Права розробив
Типовий редакційний статут для телерадіоорганізацій. Відповідно до вимог Закону
України "Про телебачення і радіомовлення", кожна телерадіоорганізація
має затвердити власний редакційний статут, а його копію передати Національній
раді з питань телебачення і радіомовлення.
Типовий редакційний статут,
розроблений Інститутом Медіа Права, у першу чергу, визначає принципи
редакційної політики телерадіоорганізацій, зокрема правила щодо поширення
інформації про приватне життя, злочини, різні групи населення, політичні партії
тощо. Також статут регламентує діяльність Редакційної ради – органу, що має
бути запроваджений на кожній телерадіокомпанії. Цей орган покликаний слідкувати
за додержанням правил статуту та законодавства про ЗМІ, здійснювати контроль за
дотриманням прав журналістів. Типовий редакційний статут, розроблений
експертами ІМП був опублікований та наданий для вільного використання всім
зацікавленим телерадіоорганізаціями.
Зокрема, слід відмітити, що статут
Національної телекомпанії України був розроблений на основі Типового
редакційного статуту, підготовленого експертами ІМП.
Організація Незалежної експертної ради з питань діяльності
мас-медіа під час виборів.
Незалежна експертна рада з питань
діяльності мас-медіа під час виборів була створена за ініціативою та діяла під
час виборів у 2006 та 2007 роках за активної участі ІМП. Незалежна експертна
рада була утворена 7 лютого 2006 року. До склади ради увійшли 14 експертів у
сфері медіа, серед них і два представника Інституту Медіа Права – директор
Тарас Шевченко, який був обраний головою Експертної ради, та юрист Ігор
Розкладай.
У зв’язку з тим, що мета діяльності
ради співпадала з метою діяльності ІМП приділяв значну увагу роботі ради.
Зокрема експерти ІМП готували проекти всіх експертних висновків, організовували
зустрічі, прес-конференції, дискусії та круглі столи, координували роботу з
Національною радою з питань телебачення та радіомовлення.
У 2006 році на прохання
Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Незалежна експертна
рада надавала експертні висновки щодо можливості поширення матеріалів
передвиборної агітації. Рекомендації Незалежної експертної ради були використані
як регіональними, так і загальнонаціональними (1+1, УТ -1) каналами. Під час
виборів 2007 року Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа під
час виборів поновила свою роботу та видала 16 експертних висновків з питань
прийнятності форм політичної реклами на телебаченні та радіомовленні.
Участь у громадській кампанії «Новий
Громадянин»
Спільно з десятками інших
громадських організацій Інститут Медіа Права став ініціатором кампанії «Новий
Громадянин». В рамках роботи Нового Громадянина Інститут Медіа Права захищає
права людини, відстоює свободу слова, досліджує актуальні питання державної
політики, займається проблемами місцевого самоврядування, підтримує молодь та
виконує ряд інших суспільно-важливих функцій. Інститут Медіа Права співпрацює з
активістами громадської кампанії «Новий Громадянин», так спільними силами було
організовано та проведено громадські слухання «Оцінка концепції суспільного
мовлення нової влади» у вересні 2010 року.
Участь у
русі «Стоп Цензурі»
Одним з напрямків роботи Інституту
Медіа Права є всесторонній захист і відстоювання свободи слова та прав
журналістів. Окрім забезпечення правової підтримки цих тем Інститут Медіа Права
проводить заходи на тематику руху, а також активно підтримує та приймає участь
у заходах та ініціативах інших організацій-учасників руху «Стоп Цензурі». Так у червні 2010 року
директор Інституту Медіа Права разом з іншими активістами руху «Стоп Цензурі»
зустрілися із головою Служби безпеки України Валерієм Хорошковським для
обговорення загальної політики влади відносно ЗМІ.
Участь в ініціативі проти корупції у ЗМІ «Не продаємося»
Інститут Медіа Права став одним з
ініціаторів і активних учасників журналістської акції «Не продаємося». Ця акція
спрямована на боротьбу з замовними матеріалами в новинах загальнонаціональних
телевізійних каналів України. Акцію започаткували у листопаді 2007 року
журналісти на чолі з Єгором Соболєвим. Вона полягає у постійному моніторингу
новин всіх загальнонаціональних каналів з метою виявлення замовних матеріалів,
оцінюючи в першу чергу дотримання стандартів збалансованості, неупередженості
та об’єктивності. Інститут Медіа Права здійснював повне юридичне супроводження
ініціативи, оскільки поширення інформації про замовні сюжети було пов’язане з
ризиком судових позовів. Окрім цього, директор Інституту Медіа Права Тарас
Шевченко є одним з експертів, до брав участь в остаточному оцінюванні і
затвердженні результатів моніторингу, проведеного журналістами. Інститут Медіа
Права прагне підвищити стандарт дотримання законів українськими засобами
масової інформації.